МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
/
Розрахункова робота
з курсу: «Інформаційно-аналітичне забезпечення безпеки»
на тему: «Методи побудови VPN на мережевому рівні»
Львів - 2013
1. Поняття і класифікація VPN мереж
1.1 Що таке VPN
VPN (Virtual Private Network - віртуальна приватна мережа) - логічна мережа, що створюється поверх іншої мережі, наприклад Internet. Незважаючи на те, що комунікації здійснюються по публічних мереж з використанням небезпечних протоколів, за рахунок шифрування створюються закриті від сторонніх канали обміну інформацією. VPN дозволяє об'єднати, наприклад, кілька офісів організації в єдину мережу з використанням для зв'язку між ними непідконтрольних каналів.
За своєю суттю VPN володіє багатьма властивостями виділеної лінії, проте розгортається вона в межах загальнодоступної мережі, наприклад Інтернету. За допомогою методики тунелювання пакети даних транслюються через загальнодоступну мережу. Між кожною парою «відправник-одержувач даних» встановлюється своєрідний тунель - безпечне логічне з'єднання, що дозволяє інкапсулювати дані одного протоколу в пакети іншого. Основними компонентами тунелю є:
· Ініціатор · Маршрутизуються мережу; · Тунельний комутатор; · Один або кілька тунельних термінаторів.
Сам по собі принцип роботи VPN не суперечить основним мережних технологій і протоколів.
1.2 Класифікація VPN мереж
Існують різні типи VPN і, залежно від функціональних вимог, різні методи їх побудови. Процес вибору може включати розгляд того, яка проблема вирішується, аналіз ризику при захисті інформації, передбаченому для конкретних впроваджень, питання масштабування при збільшенні розміру VPN, складності провадження VPN, а також обслуговування та відмовостійкості. Для спрощення опису різних типів VPN їх ділять на категорії, розміщені на різних рівнях системи протоколів TCP/IP.
За типом використовуваного середовища:
· Захищені VPN мережі. Найбільш поширений варіант приватних мереж. З його допомогою можливо створити надійну і захищену підмережу на основі ненадійної мережі, як правило, Інтернету. Прикладом захищених VPN є: IPSec, OpenVPN і PPTP. · Довірчі VPN мережі. Використовуються у випадках, коли передавальне середовище можна вважати надійним і необхідно вирішити лише завдання створення віртуальної підмережі в рамках більшої мережі. Питання забезпечення безпеки стають неактуальними. Прикладами подібних VPN рішенні є: MPLS та L2TP. Коректніше сказати, що ці протоколи перекладають завдання забезпечення безпеки на інші, наприклад L2TP, як правило, використовується в парі з IPSec.
2. За способом реалізації:
· VPN мережі у вигляді спеціального програмно-апаратного забезпечення.
Реалізація VPN мережі здійснюється за допомогою спеціального комплексу програмно-апаратних засобів. Така реалізація забезпечує високу продуктивність і, як правило, високий ступінь захищеності. · VPN мережі у вигляді програмного рішення.
Використовують персональний комп'ютер зі спеціальним програмним забезпеченням, що забезпечує функціональність VPN. · VPN мережі з інтегрованим рішенням.
Функціональність VPN забезпечує комплекс, вирішує також завдання фільтрації мережевого трафіку, організації мережного екрану і забезпечення якості обслуговування.
3. За призначенням:
· Intranet VPN. Використовують для об'єднання в єдину захищену мережу кількох розподілених філій однієї організації, які обмінюються даними по відкритих каналах зв'язку.
· Remote Access VPN. Використовують для створення захищеного каналу між сегментом корпоративної мережі (центральним офісом або філією) і одиночним користувачем, який, працюючи вдома, підключається до корпоративних ресурсів з домашнього комп'ютера або, перебуваючи у відрядженні, підключається до корпоративних ресурсів за допомогою ноутбука.
· Extranet VPN. Використовують для мереж, до яких підключаються «зовнішні» користувачі (наприклад, замовники або клієнти). Рівень довіри до них наба...
